Київський міжреґіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка
Критерій ефективності роботи системи освіти лежить за її межами. Не комфортність учнів, вчителів, адміністрації, а задоволення реальних інтересів випускників і суспільства в цілому повинно бути мірилом успіхів системи освіти. Потрібно чітко сформулювати мету загальноосвітніх установ взагалі й окремих навчальних дисциплін зокрема таким чином, щоб вона виражала одночасно інтереси учнів, батьків і суспільства в цілому, щоб її розуміли й відкрито підтримували всі члени суспільства. Наприклад, як розвиток здібностей і навичок з метою набуття вмінь і навичок кваліфікованої робочої сили (ключове слово — кваліфікованої):
· структурувати завдання — розбивати його на окремі етапи;
· зосереджуватися над етапом завдання протягом 15-20 хвилин;
· стисло і логічно послідовно пояснити (записати) розв'язання окремих етапів так, щоб їх було легко зрозуміти і початківцям, і фахівцям;
· після аналізу результатів попередніх етапів одразу переходити до розв'язання наступних етапів;
· знаходити оптимальний шлях виконання завдання;
· виявляти та узагальнювати закономірності, застосовувати їх до вико-нання подібних завдань.
Мірилом успішності освіти повинно стати вміння здобувати й викорис-товувати набуті знання. Вивчення математичних понять і тверджень треба супроводжуватися набуттям відповідних практичних навичок. Запровад-ження нових тем чи поглиблення вивчення наявних неможна здій-снювати за рахунок зменшення часу на вироблення практичних навичок учнів. Зменшення кількості годин, відведених на вивчення математики базовим навчальним планом, повинно супроводжуватися відповідним скороченням змісту програми. Зміст чинних навчальних програм і навчальні плани не узгоджені й вимагають негайного перегляду з цієї точки зору. Запровадження вивчення теорії ймовірнос-тей і математичної статистики у середній школі потрібно супроводжувати суттєвим збільшенням кількості навчальних годин.
Середню освіту треба надавати в межах єдиного освітнього простору, а саме:
· навчання здійснюється за єдиною для всіх державною програмою і підручниками, які містять повний виклад усіх питань програми на рівні, достатньому для успішного (на ``відмінно'') складання іспиту у будь-який вищий навчальний заклад України;
· всі питання такої єдиної державної програми поділено на дві ґрупи:
· обов'язкові для вивчення і контролю в усіх класах;
· обов'язкові для вивчення і контролю в класах з поглибленим вивчен-ням відповідного предмету, в усіх інших класах — обов'язкові для неповного вивчення і контролю (наприклад, формулювання теорем без доведення з можливістю, за бажанням учня, самостійно ознайомитися з доведенням за текстом підручника і проконсуль-туватися в учителя).
Існування окремих програм з математики для класів з поглиб-неним вивченням гуманітарних дисциплін невиправдане. Математич-ний аппарат, який використовується цими науками, за своєю складністю не поступається тому, що традиційно використовується у природничих науках. Доречі, завдання з математики на вступних іспитах до Київського університету імені Тараса Шевченка на деякі гуманітарні спеціальності складніші за завдання для абітурієнтів механіко-математичного факуль-тету цього ж університету. Іншими словами, вивчення математики у загальноосвітній школі й поглиблене вивчення у ліцеях і гімназіях треба здійснювати на основі єдиного понятійного апарату і єдиної системи опорних фактів. Вимоги до абітурієнта вищого навчального закладу не можуть перевищувати вимог державної програми до випускника середньої освіти (інакше вступні іспити потрібно визнавати недійсними і проводити їх знову, про що виразно треба сказати у Законі про освіту).
Навіть за єдиних програм бажано мати різні підручники і збірники задач, які вирізняються не змістом чи послідовністю вивчення тем, а стилем викладу. Лише так у галузі освіти можна створити конкурентне середовище — передумову покращення підручників і посібників.
Вивчення математики у середній школі у 8-11 класах має стати логічно послідовним. При вивченні математики учні повинні мати можливість за рахунок годин державного компоненту базового навчаль-ного плану ознайомитися із змістом всіх тверджень, які вони явно чи неявно використовують, і доведенням не менше, ніж 3/4 з них. При поглибленому вивченні математики треба вимагати вміння доводити всі твердження, що використовуються. Єдине виключення можна зробити для вичерпного викладу теорії множин і висловлювань. Вимога обґрунтувати кожний крок міркувань примушує учнів розбиратися у всьому досконало, бути впевненим у своїх діях, критично ставитися до авторитетів. Крім інтелектуального розвитку й навчання вони отримають важливу складову виховання особистості, яку досягнути іншим способом неможливо.
Вивчення математики, щонайменше, у 8-11 класах не повинно призводити до викривленого сприйняття математики як науки. Зміст шкільних підручників повинен відповідати стану математичних знань початку XXІ століття, коли на першому плані — обґрунтування несуперечливості математичної теорії, доведення існування та єдиності розв'язку задач із вказанням способу наближеного розв'язання, якщо неможливо знайти точні розв'язки.