Рішення міської науково-методичної конференції “Сучасний стан і перспективи шкільного курсу “Основи інформатики і обчислювальної техніки”
28 серпня 2001 року, місто Київ
Підтримати рішення секції інформатики Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасний стан і перспективи шкільних курсів математики та інформатики у зв’язку з реформуванням у галузі освіти”, яка відбулася 14–16 листопада 2000 року в місті Трускавці. Звернутися до Міністерства освіти і науки та інших орґанів державної влади з проханням при створенні нормативної бази реформування освіти в Україні та проведенні орґанізаційних заходів врахувати такі пропозиції учасників конференції.
1. Щодо концепції освіти й освітньої галузі:
· у законі України «Про освіту» потрібно конкретизувати мету освіти таким чином, щоб вона відображала одночасно інтереси учнів, батьків і суспільства в цілому. Лише після цього можна розробити цілісну концепцію всієї освіти й окремих навчальних дисциплін;
· вивчення предмету в загальноосвітній школі й поглиблене вивчення у навчальних закладах нового типу треба здійснювати на основі єдиного понятійного апарату і єдиної системи опорних фактів:
Ё навчання здійснюється за Державною програмою і підручниками, які містять повний виклад усіх питань програми на рівні, достатньому для успішного складання іспиту до будь-якого вищого навчального закладу України;
Ё всі питання такої Державної програми доцільно поділити на дві ґрупи:
§ обов'язкові для вивчення і контролю в усіх класах;
§ обов'язкові для вивчення і контролю в класах з поглибленим вивченням відповідного предмету, в усіх інших класах — обов'язкові для ознайомлення.
2. Щодо навчальних програм і навчальних планів:
· оголосити конкурси на створення Державних програм:
Ё поглибленого вивчення інформатики;
Ё вивчення інформатики у початковій і основній школі;
· і надалі інформатику потрібно виділяти окремим рядком у базових навчальних планах із обов’язковою реалізацією принципу: вивчення Державної програми забезпечується державним компонентом базового навчального плану;
· і надалі вивчення інформатики, як і будь-якого іншого предмету із значною логічно-операційною складовою, бажано проводити щонайменше протягом двох годин на тиждень. Розглянути питання про збільшення кількості годин, відведених на вивчення інформатики, якщо вивчення ОІОТ здійснюється протягом двох років;
· бажано формувати в молодших школярів основи інформаційної культури виробленням необхідних умінь і навичок роботи за комп’ютером під час вивчення більшості навчальних дисциплін початкової школи;
· запровадження нових тем чи поглиблене вивчення наявних тем неможна здійснювати за рахунок зменшення часу, передбаченого на вироблення практичних навичок учнів;
· зменшення кількості годин, відведених на вивчення предмету базовим навчальним планом, повинно супроводжуватися відповідним скороченням змісту програми. Зміст чинних навчальних програм і навчальні плани з цієї точки зору не узгоджені й вимагають негайного перегляду;
· учні повинні мати можливість за рахунок годин державного компоненту базового навчального плану ознайомитися із змістом всіх тверджень, які вони явно чи неявно використовують;
· у навчальних програмах треба передбачити вироблення в учнів таких умінь:
Ё структурувати завдання — розбивати його на етапи;
Ё зосереджуватися над виконанням завдання (етапу) протягом 15-20 хвилин;
Ё стисло й логічно послідовно пояснити (записати) розв'язання окремих етапів завдання так, щоб їх було легко зрозуміти і початківцям, і фахівцям;
Ё після аналізу результатів розв’язання попередніх етапів одразу переходити до розв'язання наступних;
Ё знаходити раціональний шлях виконання завдання;
Ё виявляти й узагальнювати закономірності, застосовувати їх до виконання подібних завдань;
· потрібно виділити із загального курсу інформатики три його складові:
· потрібно виділити (за рахунок шкільного та реґіонального компонентів базового навчального плану) в галузі «Математика'' чи галузі »Інформатика" підгалузі "Прикладна математика'', яка:
Ё у 5–8 класах пов’язана із розв’язанням задач на розвиток логічного мислення традиційними засобами математики й удосконаленням словесного опису;
Ё у 9–12 класах пов'язана з опануванням алґоритмами шкільної математики до рівня програмної реалізації включно.
3. Щодо навчально-методичного забезпечення:
· державне замовлення на підручники й посібники здійснювати лише після апробації з позитивними наслідками в результаті відкритого конкурсу. Всі автори поданих на конкурс матеріалів повинні мати право:
Ё ознайомитися з усіма матеріалами після граничного строку подання матеріалів і до прийняття комісією остаточного рішення;
Ё публічно захищати свою позицію на засіданні комісії Науково-методичної ради;
· бажано мати різні підручники і збірники задач, які вирізняються не змістом чи послідовністю вивчення тем, а стилем викладу. Лише так у галузі освіти можна створити конкурентне середовище навчальної літератури — передумову покращення підручників і посібників;
· передбачити створення і публікацію програм факультативних курсів з інформатики й інформаційних технологій у різних сферах діяльності людини;
· бажано ширше залучати вчителів-практиків до створення і рецензування навчально-методичної літератури;
· запровадження новітніх комп’ютерних технологій у навчальний процес потрібно здійснювати за рахунок годин, відведених на вивчення відповідних предметів, а не інформатики.
4. Щодо інформатизації освіти: бажана участь спеціалістів-інформатиків у розробці програм, підручників і посібників з усіх навчальних дисциплін для вироблення єдиного підходу щодо інформатизації освіти.
5. Щодо наступності освіти: вимоги до абітурієнта вищого навчального закладу не можуть перевищувати вимог державної програми до випускника загальноосвітнього навчального закладу.
6. Щодо критеріїв оцінювання:
· шкала оцінювання навчальних досягнень учнів має бути єдиною незалежно від глибини вивчення предмету;
· щоб оголосити критерії оцінювання постійними, МОН має провести їх апробацію протягом певного часу;
· вирішення проблеми адекватності сприйняття оцінок учнями й батьками не залежить від шкали оцінювання.
7. Щодо програмного забезпечення:
· навчальні програми мають містити перелік легально поширюваних програмних засобів, які використовуються в навчальному процесі;
· забезпечити школи ліцензованим програмним забезпеченням як загального, так і спеціального призначення, періодичними фаховими виданнями;
· створювані педагогічні програмні засоби мають відповідати Закону про мови, чинним навчальним програмам і задовольняти чинні санітарно-гігієнічні, ергономічні, психо-фізіологічні та інші вимоги.
8. Щодо нормативного забезпечення навчального процесу:
· зняти з учителя відповідальність за апаратне і програмне забезпечення, інсталяцію про-грамних продуктів, адміністрування мережі, поклавши її на інженера з обслуговування (лаборанта);
· реґламентувати режим роботи вчителів у комп’ютерних класах згідно з чинними санітарно-гігієнічними нормами.
· розглянути питання щодо:
Ё амортизаційних відрахувань і списання обчислювальної техніки;
Ё доплати (12% або більше від посадового окладу) персоналу, який працює з електронно-обчислювальною технікою;
Ё реґламентовання доплати за керівництво кабінетом (комп’ютерним класом);
Ё реґламентовання доплати за кожний справний комп’ютер;
Ё наявності у штатному розписі ЗНЗ посад лаборанта та інженера відповідно до наявної кількості комп’ютерів.
9. Щодо впровадження новітніх комунікаційних технологій:
· у школах виділити окремий телефонний номер виключно для роботи з Internet’ом, в інститутах післядипломної освіти потрібно вести мову про виділену лінію зв’язку;
· створити Державну програму безкоштовного підключення всіх загальноосвітніх закладів до глобальної мережі Інтернет (наприклад, як обов’язкова умова реєстрації провайдерів Інтернету).
10. Щодо підготовки й перепідготовки кадрів:
· у навчальних програмах педагогічних навчальних закладів передбачити підготовку з використання комп’ютерних технологій у викладанні шкільних дисциплін, у тому числі й учителів початкової школи;
· доповнити «Положення про Державну атестацію педагогічних працівників» такою вимогою: «Атестація вчителя здійснюється з усіх предметів, які він викладає»;
· методисту КМІУВ ім. Б.Грінченка Т.Проценко подати доповідну на ім’я ректора КМІУВ ім. Б.Грінченка та начальника Головного управління освіти і науки щодо пропозицій учасників конференції стосовно тематики і тривалості семінарів для вчителів інформатики.
11. Щодо апаратного забезпечення:
· всі школи міста Києва потрібно забезпечити сучасними комп’ютерними класами;
· передбачити виділення коштів на ремонт (модернізацію) комп’ютерної техніки;
· класи ПК комплектувати за схемою 12+1 або дозволити поділ на ґрупи починаючи з 20 учнів у класі.
Члени комісії по виробленню рішень конференції:
Підпис Прізвище, ім’я, по батькові Посада
Кузмінська Олена Геронтівна вчитель ліцею “Наукова зміна”
Колесніков Сергій Якович вчитель СШ інформаційних технологій №79, голова асоціації вчителів інформатики міста Києва
Обрізан Катерина Миколаївна методист Ватутінського РМК, вчитель-методист Українського гуманітарного ліцею
Скляр Ірина Вільївна вчитель гімназії №191, Українського фізико-математичного ліцею
Рудик Олександр Борисович завідувач кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін КМІУВ ім. Б.Грінченка