Як відомо, сучасні тенденції розвитку нашої держави поставили перед системою освіти нові завдання. Відбувається комплексна модернізація галузі, яку спрощено називають реформою школи, і вона є складовою частиною соціальної модернізації суспільства.
Що ж є визначальним в оцінці досягнутих кінцевих результатів в діяльності навчальних закладів Гайсинщини в минулому навчальному закладі та з часу прийняття Державної національної програми “Освіта”?
Це порівняння досягнуте, по-перше, з максимальними показниками, які були в минулому в районі чи конкретному навчальному закладі, по-друге, з максимальними результатами, які можна і треба досягнути сьогодні відповідно до кадрового забезпечення, рівня методичної роботи, контролю і керівництва.
Одним із головних підсумків роботи відділу освіти, навчальних закладів району в 2000-2001 н.р. як і в попередні роки є забезпечена стабільність в їх діяльності та досягнення позитивних зрушень у навчанні і вихованні школярів.
Був збережений наш “освітянський дім” – мережа загальноосвітніх шкіл, яка в основному враховує національний склад населення і забезпечує потреби в здобутті освіти. Порівняно з 1999-2000 н.р. незмінною залишалась кількість класів і класів-комплектів.
Через брак коштів на фінансування освітянської галузі не вдалося виконати завдання, яке ставилось щодо виконання районної програми практичної реалізації Державної національної програми “Освіта” стосовно роз’єднання усіх класів-комплектів в школах району (такі є у 17 сільських школах).
Разом з тим, аналіз мережі класів в районі показує певну тенденцію до зростання кількості малочисельних класів. Якщо в 1994-95 н.р. – першому році реалізації даної програми в сільських школах 5-9 класів з кількістю учнів менше 10 було 35, то в
1999-2000 н.р. – 46, в минулому навчальному – 40. Це, а також наявність початкових класів, де менше 5 учнів, в окремих сільських школах, а головне – майбутні зміни у структурі середньої школи ставлять завдання поступового удосконалення мережі середніх загальноосвітніх шкіл в районі.
В районі залишилось невиконаним ще й завдання відкриття навчальних закладів нового типу, а саме, гімназії на базі Гайсинської школи-інтернату. Хоча з 1 вересня 2000 року в школі-інтернаті відкритий клас з поглибленим вивченням біології, з 1 вересня цього навчального працюватиме десятий клас фізико-математичного профілю для дітей району. Однак, потенціал педагогічних кадрів району, обдарованих та здібних школярів ще не використовується в діяльності навчальних закладів нового типу, створення яких є одним із завдань подальшого розвитку освіти Гайсинщини.
Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” стратегічних завдань реформування змісту освіти визначала вивчення української мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої школи. Що ж зроблено в районі в цьому напрямку? Якщо в 1994-95 н.р. українською мовою у нас навчалось 92,4% школярів, то в минулому навчальному таких було 96,8%, що на 0,8% більше проти 1999-2000 н.р. Разом з тим, в 12 класах міської школи №1 243 учня навчались російською мовою. До речі, державною мовою виховуються і навчаються в районі всі вихованці дошкільних закладів освіти. В школах району традиційними стали тижні і декади української мови, конкурси знавців мови, читців, конференції, вечори: різноманітні заходи, які спільно з уроками української мови сприяють вихованню любові і поваги до державної мови.
В школах №6, №1, №3, Кунянській, школі-інтернаті працюють поетичні студії.
Учні шкіл №6, №1, №3, Кунянської, Кисляцької, Кублицької відзначені на традиційних районних Стусівських читаннях, які в минулому навчальному році проводились вп’яте та в яких взяло участь 58% учнів із 25% шкіл. В минулому навчальному році 100 учнів шкіл району брали участь у районному етапі Міжнародного дитячого конкурсу знавців української мови, а 2 учні міської школи №1 стали переможцями обласного етапу. В минулому навчальному році, як і в попередньому, учні шкіл району – серед переможців обласної олімпіади з предмета.
Разом з тим, чимало в районі слід зробити уже в новому навчальному році щодо забезпечення належного володіння іноземними мовами. Хоча і тут є певні здобутки: міцні знання показали на державній атестації з предмета учні шкіл №6, №1, №5, №3, Кунянської, Михайлівської, в минулому навчальному році район мав призове місце на обласній олімпіаді, маємо і класи де поглиблено вивчається англійська мова. Однак, чимало і проблем, які в першу чергу пов’язані із кадровим забезпеченням. У 12 сільських школах предмет викладають не фахівці. А тому, зрозуміло, що там немає змоги вже з 2001-2002 н.р. почати вивчення іноземної мови з другого класу. Над вирішенням проблеми кадрового забезпечення та підвищення якості викладання іноземної мови слід працювати відділу освіти, адміністраціям шкіл спільно і наполегливо.
Про результативність роботи освітян району в минулому навчальному році певною мірою свідчить і те, що за його підсумками 39 випускників школи ІІІ ступеня, що на 1 менше, ніж в 1999-2000 н.р. нагороджені медалями: 25 золотими і 14 срібними, 50 випускників школи ІІ ступеня, що на 12 менше проти попереднього навчального року, отримали свідоцтва про базову загальну середню освіту особливого зразка, 21 випускник школи ІІ і ІІІ ступенів нагороджений похвальною грамотою “За особливі досягнення у вивчені окремих предметів”.
Очевидно, що перспективи у розвитку освіти містяться не лише у державних документах, таких як, зокрема, проект Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ століття, а й у прагненні до цього кожного педагога.
Саме з такого погляду хотів би розглянути впровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів. Робота за цією шкалою в районі в 5-11 класах їх жовтня 2000 року дає можливість зробити перші висновки проаналізувати здобутки і прорахунки.
Безперечно, 12-бальна шкала прижилася в школах, позитивно оцінюють її більшість учнів, педагогів, батьків.
Погоджуюсь з присутніми на конференції щодо наявних прорахунків у її впроваджені, що мали місце з боку Міністерства освіти і науки: і робилось це в ході навчального року, і критерії оцінювання навчальних досягнень на перших порах були затеоретизовані і занадто предметнодиференційовані, і відсутнє необхідно навчально-методичне забезпечення і цей перелік можна ще продовжувати.
Важливим завданням освітян району і держави є перехід на новий зміст і термін навчання в середній школі. Саме з 1 вересня нинішнього навчального року з початкової школи починається цей перехід: біля 10000 першокласників району навчатимуться в 4-х річній початковій школі за новими програмами та підручниками.
А вчителі, керівники шкіл мають все зробити, щоб маленька дитина, яка прийшла до першого класу, повірила у свої сили. А тому потрібно не тільки проголошувати про особистісно-орієнтовні підходи у навчанні і вихованні, а й на практиці не забувати, що кожен учень-індивідуальність. Це завдання актуальне не лише в початковій школі, але й в цілому на всіх ступенях навчання. Адже і в проекті Національної доктрини першочерговим пріоритетом державної політики в розвитку освіти визначена її особистісна орієнтація.
Перехід початкової школи на новий зміст і термін навчання ставить нові завдання та вимоги і перед дошкільною освітою. Адже навчанню у школі має передувати серйозна і тривала робота. Аналізуючи стан виконання районної програми практичної реалізації Державної національної програми “Освіта. Україна: ХХІ століття”, щодо реформування дошкільної освіти і виховання, слід відзначити, що не виконаним залишалося завдання розвитку мережі дошкільних закладів освіти. Навіть порівняно з 1994-95 н.р. вона скоротилась на 15 закладів, в основному в сільській місцевості. Якщо в області в минулому навчальному році суспільним дошкільним вихованням охоплено 35%, то в районі ще менше: 27%, що менше на 4% проти попереднього навчального року. Серйозною проблемою є і те, що сільські дошкільні заклади фактично не передані сільським радам і залишаються практично без господаря – засновника.
З 1996 року в основі системи виховної роботи в навчальних закладах району знаходиться діяльність по реалізації районної і шкільних програм виховання дітей і молоді у національній системі освіти.
В минулому навчальному році в її рамках проведені шкільні та районне Стусівські читання, спортивні змагання на призи земляків-спортсменів Галини Подоляк та Валерія Жигалюка, районний зліт членів СДОУ, огляд учнівської самодіяльної творчості “Таланти твої, Поділля” та фольклорних колективів на приз Гната Танцюри, міське свято випускників “На порозі юності”, районний конкурс-змагання з основ безпеки життєдіяльності, до речі, команда ЮІР Гайсинської школи-інтернату – призер обласного конкурсу.
Належна увага приділялась в районі патріотичному вихованню учнів. Проводились уроки і лінійки мужності і слави, операції “Милосердя” та “Ветеран живе поруч”, зустрічі з ветеранами війни. Поповнювались в результаті пошукової роботи новими експонатами 6 шкільних музеїв. Проводилась робота по підготовці до 10-ї річниці незалежності України та 400-річчя м. Гайсина. Змістовно, результативно працюють, реалізуючи програми національного виховання школярів, колективи міських шкіл №6, №1, Кунянської, Бондурівської, Кузьминецької, Краснопільської, Чечелівської, Гайсинської школи-інтернату.
Різноманітні конкурси, змагання проводились позашкільними закладами, підпорядкованими відділу освіти: будинком школярів і станцією юних техніків.
Дуже часто громадськість, батьки, а й частина педагогів бачать реформування шкільної освіти лише у впроваджені нової шкали оцінювання, переході школи на 12-річний термін навчання, не бачачи більш глибинних процесів і напрямків реформування галузі.
Які ж ці напрямки? Які здобутки і проблеми є по їх реалізації? Які завдання бачаться у світлі проекту Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті?
Перший з цих напрямків, безумовно, зміна змісту навчання, яка полягає у перегляді тих дисциплін, які вивчаються в середній школі, зокрема, введення основ економіки, а також перегляд і, так би мовити, осучаснення змісту кожного навчального предмета. Цьому в значній мірі сприятимуть концепції викладання в школі, проекти яких з окремих предметів обговорені на серпневих засіданнях районних методичних об’єднань. Саме це дасть можливість реалізувати завдання підготовки людей високої освіченості і культури, формування трудової і моральної життєтворчої мотивації, що передбачається проектом Національної доктрини.
Другий напрямок реформування загальної середньої освіти полягає у спрямованості навчального процесу: знання – безумовно, але водночас треба вчити дитину самостійно оволодівати інформацією, осмислювати її. Тому що не можна в будь-якому навчальному закладі навчити людину на все життя, щоб вона ефективно працювала і гідно жила. Серед пріоритетів державної політики в розвитку освіти в проекті Національної доктрини визначено і удосконалення системи неперервної освіти та освіти впродовж життя, що вимагає сформованих навичок самостійного пізнання.
Третій напрямок у реформуванні освіти – навчити дитину самостійно використовувати отримані знання в практиці, в повсякденному житті, в професійній та суспільній діяльності. І в цьому напрямку належить чимало ще зробити освітянам району.
Все ж справжні зміни в освіті розпочинаються і закінчуються в класі, коли за вчителем зачиняються двері, і він спільно з дітьми здійснює процес пізнання.
Аналіз кадрового забезпечення навчальних закладів району показує, що освітянам Гайсинщини під силу здійснення реформування галузі. Адже 81% педагогів шкіл мають вищу освіту, 33,7% — вищу кваліфікаційну категорію. В школах району в 2000-2001 н.р. працювало 93 педагоги, які мають звання “Старший учитель”, 53 – “Вчитель-методист”.
В діяльності по підвищенню кваліфікації медпрацівників різними його формами в районі накопичений позитивний досвід. Разом з тим, ще недостатньою була діагностична робота по вивченню запитів і потреб педагогів, не досягли кінцевих результатів в роботі районні творчі групи, послабили свою роботу райметодоб’єднання вчителів іноземних мов, керівників дошкільних навчальних закладів.
Аналіз виконання районної програми практичної реалізації Державної національної програми “Освіта. Україна ХХІ століття” та підсумки 2000-2001 н.р. показують, що у освітян Гайсинщини є здобутки в навчанні і вихованні дітей, є і певні недоліки і проблеми. Визначення і перших, і других важливо для подальшого реформування і розвитку освіти в районі. Слід зберегти все те добре, позитивне, що є в освіті району, і разом з тим працювати над досягненням нового якісного її стану.